Jinjer – Duel Review: A Battle Between Light and Heavy, and Heavy Wins

Jinjer has mastered the art of controlled chaos, balancing brutality with melody in a way that feels both refined and raw. This album is a prime example of how they use contrast to create compelling, emotional songs. The real weapon here? The vocalist’s ability to unleash some of the most unhinged, primal screams while still delivering ethereal clean singing—best showcased on tracks like "Green Serpent" and "Fast Draw." That said, there are moments where her cleans don’t quite match the intensity of her uncleans. But let’s be real—her growls, roars, and screams? Chef’s kiss.

The bass is an absolute sludge monster, thick and grimy in all the right ways, giving tracks like "Tantrum" and "Green Serpent" that extra dose of heaviness. Meanwhile, the riffs are relentless, chugging along with punishing force on "Fast Draw" and "Kafka." But if we’re nitpicking, some of the guitar work feels a little too familiar from song to song. If not for the well-placed acoustic breaks and clean vocal passages, certain tracks might start blending together like an all-you-can-eat chug buffet.

The drums? Oh, they work. They’re punchy, dynamic, and cover the full spectrum of intensity, making each track feel alive—especially "Fast Draw" and "Duel." The drummer clearly isn’t just here for blast beats; they make full use of the kit, adding depth and variation where needed.

"Tantrum"

This one wastes no time—it just hits. Bouncy, crushing riffs, tight and explosive drums, and a commanding vocal performance. The bass is thick enough to clog arteries, and the riffs carry a bit of that old-school deathcore vibe. Then, out of nowhere, a smooth bass transition leads into an acoustic section. But the real surprise? Her cleans in the second half sound significantly stronger than in the first. Growth arc unlocked.

"Hedonist"

Right from the start, this track oozes heaviness with its dirty, down-tuned bass and crushing riffage. There’s an underlying darkness here, an emotional weight that sets it apart. Her clean vocals have an almost Moulin Rouge or gypsy-jazz feel—hard to describe, but it works. The transition into her heavier vocals? Seamless. The chugging riffs? Devastating.

"Rogue"

This one leans into tight, precise guitar work—not flashy, but effective. The drums do their job well, but they don’t particularly wow either. Everything sounds solid, but it lacks that extra spark. Toward the end, there’s a slight djent influence that adds some weight, but overall, it’s just... fine.

"Tumbleweed"

This is where Jinjer truly shines—balancing delicate clean sections with calculated heaviness. The purpose-driven riffs and haunting vocals create an almost cinematic feel. And those demonic undertones in her voice? Goosebumps.

"Green Serpent"

Imagine if No Doubt took a trip to the underworld and got possessed—yeah, that’s kind of the vibe here. The slow sections feel like a callback to ’90s alt-rock, but they blend it beautifully with their signature brutality. Her cleans and high notes here? Ridiculously impressive. And toward the end, the bass takes on this deep, vibrating presence that adds an almost meditative quality.

"Kafka"

Deliberate and methodical, this track takes its time sinking into your bones. The vocals have a hypnotic quality, luring you in before the heavy, groove-laden riffs pummel you. A solid middle ground for listeners who like metal that isn’t too heavy but isn’t soft either. The second half drags a little—until those blast beats show up to slap some energy back into it.

"Dark Bile"

The bass at the start? Unexpectedly jazzy, almost fusion-like. Then the song descends into a familiar pattern—heaviness, good structure, but some of the riffs feel a little recycled. Her high cleans are a nice touch, though.

"Fast Draw"

Like its name suggests, this track shoots first. The drums come out swinging, fast and aggressive, locking in perfectly with the rest of the band. The riffs groove harder, the transitions are tighter, and the pacing is spot-on. And those ending vocals? Absolutely filthy in the best way.

"Someone’s Daughter"

Big, bold, bouncy riffs? Check. High-flying vocal work? Check. Dirty, gritty basslines? Double-check. This track moves with purpose, gradually ramping up into a galloping rhythm that just works. The string instruments have this filthy, almost swampy tuning that adds to the grittiness. Also, there’s a slight Kittie-esque vibe in the vocals at times.

"A Tongue So Sly"

The drum work here is chef’s kiss—intense, intricate, and making use of the entire kit. The unclean vocals? Untouchable. The riffs? Sharper and more locked in. But the clean vocal sections feel slightly off, like they could’ve used a little more finesse.

"Duel"

This one kicks off with some Slipknot-style nu-metal riffage before shifting into its own brutal identity. The snare hits hard, cutting through the mix perfectly. The drums really do a lot of heavy lifting here, keeping the track feeling fresh and dynamic.

Final Thoughts

Jinjer delivers another solid album filled with their signature blend of brutality and melody. The highlights? The jaw-dropping vocal work, relentless bass tone, and some truly captivating drum performances. The drawbacks? Some of the riffs blur together after a while, and certain clean vocal moments don’t land as strongly as they could. But overall, this album proves why Jinjer remains one of the most compelling acts in modern metal.

Jinjer – Duel Огляд: Битва між світлим і важким, і важке перемагає

Jinjer досягли справжньої майстерності в мистецтві контрольованого хаосу, поєднуючи брутальність із мелодійністю так, що це звучить і витончено, і сиро одночасно. Цей альбом – чудовий приклад того, як вони використовують контраст, щоб створювати потужні, емоційні пісні. Головна зброя тут? Вокал, який може одночасно видавати найпервісніші, неконтрольовані крики й зачаровувати ефірним чистим співом – найкраще це чутно на треках "Green Serpent" і "Fast Draw". Хоча варто зазначити, що іноді її чистий вокал не досягає тієї ж інтенсивності, що й гроулінг. Але давайте будемо чесними – її рев, рик і крики? Просто шедевральні.

Бас – це справжнє чудовисько, густе і брудне в найкращому сенсі, додаючи пісням "Tantrum" та "Green Serpent" додаткової тяжкості. А рифи? Вони безжальні, важкі й жорсткі, особливо у "Fast Draw" та "Kafka". Проте якщо вже прискіпуватись, то в деяких піснях гітарні партії звучать занадто схоже, що змушує відчувати, ніби альбом місцями трохи повторюється. Якби не акустичні вставки та чистий вокал, певні треки могли б злитися в єдиний нескінченний чуг-фест.

А тепер барабани. Вони б'ють сильно, динамічно й наповнюють кожен трек життям – особливо "Fast Draw" і "Duel". Тут барабанщик не просто для того, щоб штампувати бласт-біти – він використовує весь набір, додаючи глибину й різноманітність у потрібні моменти.

"Tantrum"
Ця пісня не церемониться – одразу б’є в голову важкими, рваними рифами й вибуховими ударними. Вокал звучить потужно та впевнено, а бас товстий, як стіна. У першій половині треку її чистий вокал звучить трохи стримано, але друга половина показує значний прогрес. Оце так розвиток!

"Hedonist"
Цей трек буквально стікає брудом – низький, приглушений бас і нищівні рифи створюють похмурий, емоційний настрій. Чистий вокал додає атмосферності, часом нагадуючи щось між Moulin Rouge і циганським джазом – складно описати, але воно працює. А коли вона переходить на екстремальний вокал – це просто ідеально.

"Rogue"
Гітари тут точні, хоча не надто ефектні. Барабани добре вписуються в загальну картину, але не надто вражають. Пісня звучить нормально, але їй трохи бракує іскри. В кінці з’являється трохи джентового груву, але загалом це просто "норм".

"Tumbleweed"
Ось де Jinjer справді сяють – поєднуючи ніжні чисті частини з акуратною, продуманою важкістю. Голос заворожує, а демоничні відтінки у вокалі викликають мурашки.

"Green Serpent"
Уявіть, що No Doubt потрапили в пекло й їх там одержимий демон – приблизно так це звучить. Повільні частини нагадують альтернативний рок 90-х, але вони чудово вплітають це у свій фірмовий стиль. Чистий вокал і високі ноти – просто захопливі. А ближче до кінця бас набуває глибокого, вібруючого відтінку, що додає композиції медитативності.

"Kafka"
Повільний і навмисний, цей трек поступово проникає в кістки. Вокал вводить у транс, перш ніж важкі, грувові рифи знову вдарять. Гарний баланс для тих, хто не хоче занадто важкого металу, але й не хоче чогось легкого. Друга половина трохи втрачає динаміку – поки не з’являються бласт-біти й повертають усе на місце.

"Dark Bile"
На старті бас звучить несподівано джазово, майже в стилі ф’южн. Але далі все йде за знайомим сценарієм – важкість, правильна структура, хоча деякі рифи здаються трохи повторюваними. Високі ноти у вокалі – приємний штрих.

"Fast Draw"
Як і натякає назва, ця пісня стріляє першою. Барабани швидкі та агресивні, чудово синхронізуються з усім інструменталом. Рифи звучать жорстко, переходи плавні, а темп ідеальний. А фінальний вокал? Це щось огидно шикарне – в найкращому сенсі.

"Someone’s Daughter"
Великі, зухвалі, рвані рифи? Є. Високий вокал? Є. Брудний бас? Подвійно є. Цей трек впевнено рухається вперед, поступово набираючи темп і перетворюючись на справжній гало-пінговий шторм. Інструменти звучать так, ніби були занурені у багнюку – і це лише додає їм харизми. Десь тут навіть є натяк на вокал у стилі Kittie.

"A Tongue So Sly"
Барабанна робота – просто топ. Інтенсивна, складна, охоплює весь набір. Нечистий вокал? Бездоганний. Рифи? Гострі, щільні, добре зведені. Але чистий вокал іноді звучить трохи недоречно, ніби йому не вистачає тонкої налаштування.

"Duel"
Починається з Slipknot-подібних ню-метал рифів, але швидко знаходить власне звучання. Снейр тут буквально прорізає мікс, додаючи агресії. Барабани відіграють ключову роль, утримуючи енергію й роблячи композицію динамічною.

Підсумки

Jinjer видали ще один потужний альбом, поєднуючи брутальність із мелодійністю. Головні плюси? Вражаючий вокал, масивний бас і неймовірно цікава барабанна робота. Мінуси? Деякі рифи звучать надто схоже, а чистий вокал подекуди не дотягує. Але загалом Duel ще раз доводить, чому Jinjer – одна з найцікавіших сучасних метал-груп.